Зміст: Зняття та встановлення ↓ Перевірка та регулювання приводу…↓ Розбирання, перевірка деталей та…↓ Перевірка регулятора тиску на стенді ↓
Зняття та встановлення
Від'єднують пружний важіль 10 (див. мал. 106) приводу регулятора тиску від важеля задньої підвіски, для чого знімають з пальця 15 стопорне кільце 14, шайбу 13, а потім сережку 11. Від'єднують від регулятора тиску трубопроводи, не допускаючи витоку гальмівної рідини. При від'єднанні трубопроводів звертають увагу на їхнє положення, щоб при встановленні приєднати їх до тих же гнізд. Переплутування трубопроводів неприпустиме. Відвертають гайки кріплення кронштейна 9 регулятора тиску до 8 кронштейна кузова і знімають кронштейн у зборі з регулятором тиску і важелями його приводу.
Встановлення регулятора тиску проводиться у зворотному порядку.
Перевірка та регулювання приводу регулятора тиску
Встановіть автомобіль на витяг або оглядову канаву. Автомобіль має стояти на колесах, бути у спорядженому стані. Бак має бути заправлений приблизно наполовину. Якщо палива буде менше половини, то недостатню частину палива компенсуйте вантажами, розташувавши їх у багажнику.
Протисніть задню частину автомобіля, прикладаючи 2-3 рази зусилля 40-50 кгс, спрямоване зверху вниз на задній бампер автомобіля, щоб встановити задню підвіску в середнє положення.
Встановіть між важелями задньої підвіски та кузовом штанги з баранчиками (мал. 116 - праворуч) для фіксації їх у цьому положенні.
Мал. 116. Регулювання приводу регулятора тиску
Попередню оцінку налаштування приводу регулятора тиску можна визначити зазор між нижньою частиною важеля 5 (див. мал. 106) приводу регулятора тиску та пружиною 7. Зазор повинен бути в межах 2,0-2,1 мм.
Регулювання приводу регулятора тиску проводять за допомогою спеціального пристрою, для чого:
- від'єднують сережку 11 від пальця кронштейна важеля задньої підвіски та опускають сережку вниз. Встановлюють на осі кронштейна важеля задньої підвіски пристрій (див. мал. 116) для регулювання приводу регулятора тиску в положення, при якому упор А важеля 2 пристосування упирається в полицю з'єднувача важелів задньої підвіски;
- зачіплюють захоплення тросика вантажу 6 за скобу 5, а трос перекидають через ролик 3 і, злегка натиснувши на вантаж приблизно з зусиллям 0,5 кгс вниз, опускають вантаж (маса його повинна дорівнювати (1,5±0,05) кг);
- переконуються, що важіль 4 не зачіпає за важіль задньої підвіски;
- встановлюють на вісь кронштейн важеля задньої підвіски шаблон і перевіряють, чи входить у паз шаблон, важіль 4 приводу регулятора тиску. Це вказує на правильність регулювання приводу, при якому відстань між центром осі важеля кронштейна задньої підвіски і віссю важеля 4 дорівнює (28±0,2) мм.
У разі неправильного регулювання приводу послаблюють болти 16 та 2 (див. мал. 106) кріплення регулятора тиску, вставляють в отвори A і штифти допоміжного важеля і переміщають кронштейн у бік до положення, при якому важіль 10 приводу регулятора тиску входить в паз шаблону. У цьому положенні затягують болти 16 і кріплення 2 регулятора тиску і, переконавшись у правильності регулювання, з'єднують сережу 11 з кронштейном важеля задньої підвіски.
Розбирання, перевірка деталей та складання
Розбирання
Відвертають болти 16 і 2 (див. мал. 106) кріплення регулятора та від'єднують його від кронштейна 9. Вивернувши пробку 16 (див. мал. 107), знімають прокладку 15, виймають пружину 12 і опорну тарілку 11. Знімають захисний ковпачок 3, натискають на втулку поршня 5, зрушуючи її всередину корпусу. Утримуючи втулку поршня в цьому положенні, знімають кільце стопорне 4. Притримують втулку 5, поки за рахунок зусилля пружини 6 вона не вийде з корпусу, знімають її. Виймають поршень 2 з ущільнювачами 23 і 21, шайбами 22, пружиною 6. Виймають штовхач 20 з кільцями ущільнювачів 10, втулкою 19 і шайбою 9. При необхідності спеціальним знімачом виймають з корпусу втулку 7.
Перевірка деталей
Промивають деталі ізопропіловим спиртом або гальмівною рідиною та уважно оглядають їх. Поверхні деталей не повинні мати пошкоджень та помітного зносу. Перевіряють стан та пружність пружини втулки штовхача. Її довжина у вільному стані має бути 13,3 мм, під навантаженням (1,4±0,15) кгс - 7,5 мм. Пошкоджені та зношені деталі, а також кільця ущільнювачів замінюють новими.
На стенді БС-134.000 перевіряють герметичність клапана регулятора тиску, завальцованого в пробці 16 (див. мал. 107). Якщо він пропускає рідину (пошкоджено кільце 13), замінюють пробку регулятора у зборі із клапаном.
Складання
Встановлюють втулку 7, якщо вона була вийнята, збирають поршень 2 разом з ущільнювачами 21 і 23, шайбами 22, пружиною 6, 5 втулкою і вставляють в корпус 1 регулятора. Натискаючи на втулку 5, зсувають її всередину корпусу, вставляють стопорне кільце 4. Змащують торець втулки 5 і частина поршня, що виступає мастилом ДТ-1. Надягають ковпачок 3. Збирають штовхач 20 разом з шайбою 9, кільцями ущільнювачів 10, втулкою 19, опорною тарілкою 11 і вставляють в корпус регулятора. Встановлюють пружину 12 прокладку 15 і загортають пробку 16 моментом 4-5 кгс·м.
Якщо була втрачена заглушка 24, встановлюють нову так, щоб вона потопала в корпусі регулятора на 1-2 мм. При збиранні всі деталі змащують гальмівною рідиною.
Перевірка регулятора тиску на стенді
Встановлюють регулятор тиску стенд і підключають його, як показано на мал. 117. Закріплюють кінець пружного важеля в навантажувальному пристрої 3. Прокачують систему через клапани 1. Перевіряють герметичність приєднання регулятора до стенда (витоку не допускаються). Регулюють натяг пружного важеля навантажувальним пристроєм: точка включення повинна бути (30±1) кгс/см². Визначення точки включення описано у розд. "Регулювання приводу регулятора тиску". Для визначення точки включення використовують манометри 2 (М ₁ і М ₂). Подають через циліндр 4 на входи регулятора А і Г пульсуючий тиск 0-80 кгс/см з частотою близько 1 Гц. Виконують 15-20 циклів для опрацювання деталей регулятора. Потім подають на входи А та Г тиск 80 кгс/см². Показ манометра М ₂ має бути 42+3-5 кгс/см².
Мал. 117. Схема перевірки регулятора тиску на стенді
Перевіряють роботу регулятора тиску в діапазоні тиску на входах А і Г 30-100 кгс/см². Тиск на виході Б (показання манометра М ₂) має укладатися в заштриховану зону (мал. 118). Покази манометрів М ₁ і М ₂ не повинні відрізнятися більш ніж на 4 кгс/см² у діапазоні тиску на входах регулятора від 0 до 100 кгс/см².
Мал. 118. Діаграма перевірки працездатності регулятора тиску: P ₁ - тиск на входах А та Г (див. мал. 117) регулятора тиску; Р ₂ - тиск на виході Б; Р ₃ - тиск на виході; 1 - номінальний тиск Р ₂; 2 - верхня межа тиску Р ₂; 3 - нижня межа тиску Р ₂; 4 - тиск Р ₃
